Хвилини, години сплітаються в дні, Вчорашні бажання згорають в вогні. Забути, чи знати, що десь у мені? Вчорашнє "навіщо?", вчорашнє"чому?", А відповідати нема вже кому. А сльози малюють лиш небо в диму...
Згадай про те, що ми розбили,мов скло, Згадай про те, що бути вже не могло, Згадай про те, якщо то справді було З нами. Згадай про час, коли я справді жила, Згадай про час, де були зайві слова, Згадай,бо я вже не знаю,хто я...
Згадай про рай, Що більше не вернеться, Що більше не знайдеться. Включай "stand-by", Нічого не змінеться, Нічого не станеться...
Знайти собі правду в холодних словах, Та знов обирати-бажання, чи страх? А потім шукати надію у снах... Невидимі стіни, незримий полон, Поламані мрії, німий унісон. Цей холод ніколи не стане теплом...
a
b
c
d
e
f
g
h
i
j
k
l
m
n
o
p
q
r
s
t
u
v
w
x
y
z